Орфографічний словник української мови. 2005.
злазити — I зла/жу, зла/зиш і рідко ізла/зити, ла/жу, ла/зиш і зліза/ти і рідко ізліза/ти, а/ю, а/єш, недок., злі/зти і рідко ізлі/зти, зу, зеш; мин. ч. зліз і рідко ізлі/з, ла, ло; док. 1) Чіпляючись, тримаючись руками або ногами, спускатися вниз звідкись … Український тлумачний словник
злазити — [зла/зиетие] а/жу, зиеш; нак. а/з , а/з теи … Орфоепічний словник української мови
злазити — лажу, зиш, Св. Повзучи, сжодити з чогось; виходити на зупинці … Словник лемківскої говірки
спішуватися — уюся, уєшся, недок., спі/шитися, шуся, шишся, док. Злазити з коня, коней. || розм. Злазити з велосипеда, виходити з машини тощо … Український тлумачний словник
лущитися — 1) (позбуватися верхнього шару шкіри, що відокремлюється тонкими плівками, дрібними лусочками), злущуватися, злущитися, облущуватися, облущитися, облуплюватися, облупитися, облазити, облізти, злазити, лупитися 2) (про фарбу, позолоту, тиньк тощо… … Словник синонімів української мови
зволікатися — а/юся, а/єшся, недок., зволокти/ся, лочу/ся, ло/чеишся; мин. ч. зволі/кся, локла/ся, локло/ся; док., розм. 1) Насилу підводитися, вставати, злазити з чого небудь. 2) тільки недок. Те саме, що зволікати 4). 3) тільки недок. Пас. до … Український тлумачний словник
здиратися — а/юся, а/єшся, недок., зідра/тися і зде/ртися, здеру/ся, здере/шся; мин. ч. зідра/вся, ра/лася, лося і зде/рся, лася, лося; наказ. сп. здери/ся; док. 1) Відділятися, зніматися (про верхній шар чого небудь). 2) розм. Долаючи труднощі, насилу… … Український тлумачний словник
злізати — див. злазити I … Український тлумачний словник
злізти — див. злазити I … Український тлумачний словник
зсідати — а/ю, а/єш, недок., зсі/сти, зся/ду, зся/деш, док. Сходити, злазити на землю (з коня, воза і т. ін.) … Український тлумачний словник
